Шизоїдна особистість — одна з тих структур, яка часто залишається загадковою навіть для досвідченого психотерапевта. Що насправді відбувається у внутрішньому світі такої людини? Які захисти й потреби приховані за байдужою маскою шизоїдної особистості? Про це - у сьогоднішньому матеріалі.

Коротко нагадаємо ключові аспекти шизоїдної особистості:

Одним із найпомітніших аспектів людей із шизоїдною особистістю є їхнє нехтування загальноприйнятими соціальними очікуваннями. Конформізм і прагнення відповідати нормам не до душі шизоїдним людям незалежно від того, чи перебувають вони в контакті з хворобливою суб'єктивною самотністю.

Шизоїдне селф намагається перебувати на безпечній дистанції від решти людства. Шизоїдним людям притаманний відсторонений, іронічний і ледь помітно презирливий настрій. Ця тенденція до ізольованої зверхності, ймовірно, бере витоки у відбитті нападів гіперконтролюючого або гіперінтрузивного Іншого. Навіть у найбільш зовні дезорганізованих шизофренічних пацієнтів був помічений якийсь вид навмисної опозиційності, нібито єдиний спосіб зберегти відчуття зв'язності селф - перетворювати на фарс будь-яке загальноприйняте очікування.

Темперамент шизоїдної особистості:

Клінічний досвід свідчить, що за темпераментом людина, яка стає шизоїдною, гіперреактивна та легко піддається надмірній стимуляції.

Шизоїдні люди часто описують себе як природно чутливих, і їхні родичі часто згадують, що в дитинстві вони здригались від занадто яскравого світла, занадто гучного звуку чи надто різкого руху. Наче нервові закінчення шизоїдних людей розташовані ближче до поверхні, ніж у більшості людей. У той час як більшість дітей притискаються, тягнуться до тепла тіла турботливого дорослого, деякі новонароджені, навпаки, напружуються та відхиляються назад, наче дорослий вторгається у їхній простір безпеки й комфорту. Очікується, що такі діти конституційно схильні до шизоїдної структури особистості, особливо якщо між ними та основними опікунами існує "невідповідність".

Потяг шизоїдної особистості:

Щодо потягів у класичному розумінні, шизоїдна людина часто стикається з проблемами орального рівня. Зокрема, її непокоїть уникнення небезпеки бути поглинутою, проковтнутою, спотвореною, захопленою, з’їденою тощо.

Зовнішній світ їм здається повним поглинаючих, спотворюючих загроз для безпеки та індивідуальності.

Прояв агресії шизоїдної особистості:

Шизоїдні люди рідко здаються агресивними, попри агресивний зміст деяких їхніх фантазій. Їхні родини та друзі часто вважають їх незвичайно тихими й незлобливими.

Афективна сфера шизоїдної особистості:

Одним з найбільш вражаючих аспектів багатьох високофункціональних людей з шизоїдною динамікою є відсутність у них звичайних захисних механізмів. Вони схильні виявляти багато емоційних реакцій на такому рівні щирості, який вражає і навіть лякає їхніх знайомих.

Шизоїдна людина часто дивується, як інші можуть так безсоромно брехати собі перед обличчям суворих фактів життя. Їхнє відчуження частково походить з того, що їхня емоційна, інтуїтивна й сенсорна чутливість недооцінена, бо інші не бачать того, що бачать вони.

Шизоїдні люди зазвичай не борються зі соромом (як нарциси) чи провиною (як депресивні особистості). Вони сприймають себе та світ такими, якими вони є, без внутрішнього імпульсу щось змінювати чи скорочуватись під тиском осуду. Водночас вони можуть страждати від тривоги щодо базової безпеки. У моменти перевантаження вони ховаються — або буквально, йдучи в усамітнення, або у свій внутрішній світ фантазій.

Захисні та адаптаційні механізми шизоїдної особистості:

Патогномонічний захист шизоїдної особистості — втеча у світ фантазій. Також вони можуть використовувати проєкцію, інтроєкцію, ідеалізацію, знецінення та інші захисти, характерні для періоду до повної психологічної диференціації "Я" та "Іншого".

Серед більш "зрілих" захисних механізмів, інтелектуалізація здається найбільш поширеною серед шизоїдних особистостей. Вони рідко покладаються на механізми, які блокують афективну та сенсорну інформацію, такі як заперечення та витіснення; подібним чином, захисні операції, які організовують досвід за принципом хороше-погане, такі як компартменталізація, моралізація,  реактивне утворення та звернення проти себе, не є помітними в їхньому репертуарі.

Під час стресу шизоїдні люди можуть відсторонитися від власного афекту, а також від зовнішньої стимуляції, виглядати притупленими, пласкими або неадекватними, часто незважаючи на те, що вони демонструють ознаки підвищеної чутливості до афективних повідомлень, що надходять від інших.

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії

‍