‍Чи може глибинний стиль прив’язаності, сформований у ранньому досвіді, зазнавати суттєвих змін у дорослому віці?

Це питання й досі залишається одним із ключових у сучасній психотерапії та теорії прив’язаності — особливо коли йдеться про розлади, у яких міжособистісне функціонування є центральною проблемою.

Дослідження, яке ми сьогодні розглянемо, дозволяє по-новому осмислити цю проблему, показуючи, що навіть стійкі патерни переживання себе та інших можуть зазнавати глибокої трансформації в процесі психотерапії.

Представляємо короткий огляд наукового дослідження:

Від теорії до клінічної практики: дослідження міжособистісного й афективного контексту межового розладу особистості в динаміці психотерапії

From Bench to Bedside: Examining the Interpersonal and Affective Context of Borderline Personality Disorder as It Unfolds Over Time in Psychotherapy

Автори - Nicole Cain, Kevin B. Meehan, Michael Roche, Julia Sowislo

Україномовний переклад дослідження - Кирил Зіньков

в якому розкрито питання змін міжособистісного та афективного функціонування в процесі психотерапії.

Метою цього дослідження є вивчення змін у щоденному міжособистісному та афективному функціонуванні пацієнтів із МРО в процесі доказової психотерапії. Це одне з перших досліджень, яке аналізує ці зміни в межах міжособистісного поля в динаміці психодинамічного лікування.

У дослідженні використовувалися дані екологічного моментального оцінювання (ЕМО), зібрані у 14-денних періодах на трьох часових точках: на початку лікування, через 9 та 18 місяців.

Психотерапевтичною моделлю виступала Трансфер-фокусована психотерапія (ТФП) — емпірично підтверджений, мануалізований метод лікування межового розладу особистості. ТФП спрямована на корекцію порушень функціонування Я та міжособистісних взаємодій шляхом роботи з поляризованими ментальними репрезентаціями Я та Іншого, зокрема тими, що актуалізуються у терапевтичних стосунках.

Метод ґрунтується на теорії об’єктних стосунків Отто Кернберга і має на меті інтеграцію цих поляризованих репрезентацій у більш цілісне та узгоджене уявлення про себе та інших.

Таким чином, центральним механізмом ТФП є поступова трансформація дезадаптивних способів переживання себе у взаєминах з іншими через опрацювання досвіду, що виникає в терапевтичній взаємодії.

У дослідженні взяли участь 45 пацієнтів із діагнозом МРО. Учасники фіксували міжособистісні взаємодії у повсякденному житті, оцінюючи як власну поведінку та афект, так і сприйняття поведінки та афекту інших.

Дослідження опубліковано в Journal of Psychopathology and Clinical Science, July 2025, 135(1):158-169.

Повний текст дослідження доступний за посиланням: https://www.researchgate.net/publication/393984243_From_bench_to_bedside_Examining_the_interpersonal_and_affective_context_of_borderline_personality_disorder_as_it_unfolds_over_time_in_psychotherapy

Результати дослідження:

Отримані результати свідчать, що в процесі Трансфер-фокусованої психотерапії (ТФП) відбуваються поступові, але системні зміни як в емоційному, так і в міжособистісному функціонуванні пацієнтів із МРО:

Міжособистісне функціонування:

В ході ТФП-терапії учасники дедалі частіше оцінювали себе та інших як більш дружніх, теплих і менш конфліктних. Зростала власна агентність — пацієнти відчували себе більш впевненими та здатними впливати на взаємодію. Сприйняття інших також ставало більш позитивним, що свідчить про зміну інтерпретації соціальних сигналів у бік більш адаптивних.

Афективна сфера:

Протягом ТФП-терапії спостерігалося зростання позитивного афекту та емоційної активації.Пацієнти частіше переживали себе як більш енергійних і задоволених, а також починали більш позитивно інтерпретувати власну емоційну інтенсивність.

Негативні переживання та ідентичність:

Було зафіксовано зниження рівня злості, переживання відторгнення та плутанини ідентичності. Паралельно з цим зростала ясність самоконцепції, що вказує на поступову інтеграцію уявлень про себе — ключовий механізм змін у ТФП.

Емоційна та поведінкова стабільність:

У процесі ТФП-терапії зменшувалася волатильність (нестабільність) негативних станів — зокрема злості, відторгнення та порушень ідентичності. Це свідчить про покращення регуляції емоцій і більш стабільне функціонування в повсякденному житті.

Зміни у міжособистісних патернах:

Важливо, ТФП-терапія змінила не лише окремі показники, а й самі зв’язки між ними. 

З часом інтенсивність і домінантність інших людей дедалі частіше поєднувалися зі сприйняттям їх як більш дружніх, а не з ворожістю. 

Реакції учасників на негативні емоції інших ставали менш холодними, що свідчить про розвиток більш гнучкої та адаптивної міжособистісної поведінки.

Загалом результати показують, що ТФП сприяє не лише зменшенню симптомів, але й змінам у міжособистісному та афективному функціонуванні.

Висновок

Результати дослідження демонструють, що психотерапевтичні зміни при МРО проявляються не лише у зниженні симптомів, але й у перебудові способів переживання себе та інших у міжособистісному полі.

Зокрема, пацієнти поступово формують більш гнучкі, диференційовані та адаптивні способи взаємодії, а також здатність витримувати емоційну інтенсивність без втрати міжособистісної пов’язаності.

Отримані результати узгоджуються з теоретичними положеннями Трансфер-фокусованої психотерапії (ТФП), згідно з якими терапевтичні зміни відбуваються через інтеграцію уявлень про себе та інших і трансформацію афективного досвіду у взаєминах.

‍

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії

‍