Шановні колеги,
Минулої суботи, 20 грудня 2025 року, наш Інститут провів вже Другий воркшоп І Модулю річної програми навчання:
Любов та Агресія: від норми до патології
Викладач - Отто Кернберг, MD
Запрошуємо вас ознайомитися з переліком тем і дискусій, які розгорталися під час воркшопу, та приєднатися до навчання, щоб уже на наступній зустрічі прожити цей досвід разом — у безпосередньому контакті з глибиною мислення й способом подачі матеріалу доктора Отто Кернберга.
Отже, центральною темою суботнього воркшопу була:
Традиційна психоаналітична теорія та сучасна об'єктна теорія
Хоча сама тема може здаватися складною для сприйняття не-психоаналітичними терапевтами (особливо якщо задатися питанням - чи можна зробити глибокий огляд всієї традиційної психоаналітичної теорії за один воркшоп), доктор Кернберг подав матеріал так, що була зрозуміла логіка розвитку психоаналізу в перспективі часу.
Він висвітлив шлях розвитку психоаналізу і дав основні концепції та розуміння теорій Фрейда, Кляйн, его-психологів, британської школи об'єктних стосунків, Віннікота, Біна, реляційного психоаналізу, інтеграція відкриттів Панксеппа в сфері базових афективних систем з сучасним і класичним психоаналізом.
Робота на воркшопі проходила у кількох форматах — двох лекційних блоках, публічної клінічної супервізії з новим клінічним випадком (нарцисичний розлад з любовним трикутником) та сесії запитань і відповідей, кожен з яких по-своєму розкривав тему. А тепер — детальніше про кожен із них.
Лекційна частина - 2 теоретичні блоки - які розкривають послідовний рух від витоків психоаналітичної думки до сучасності. У центрі уваги були такі теми:
- Класична психоаналітична теорія:
- Класична теорія Зиґмунда Фройда як фундамент психоаналітичного мислення
- Неусвідомлені ментальні конфлікти між лібідо (потягами до життя, любові, творчості) та мортидо (потягами до руйнування і смерті)
- Психічні інстанції та базова структура особистості: Ід, Его, Супер-его
- Механізми психологічного захисту Его
- Роль соціального та культурного оточення у формуванні Супер-его, норм і внутрішніх заборон
- Базова організація стосунків між Селф та Іншими у межах класичного психоаналізу
- Три основні джерела агресії в психоаналітичній концепції
- Розвиток і критика класичного психоаналізу:
- Погляд Мелані Кляйн на теорію Фройда та її радикальне переосмислення
- Ранні етапи розвитку особистості та домінування примітивних захистів
- Погляд Рональда Фейрбейрна: мотивація стосунками як альтернатива теорії потягів, теорія про множинність внутрішних репрезентація селф та об'єктів
- Сучасна теорія об’єктних стосунків:
- Етапи розвитку об’єктних стосунків та формування цілісного, інтегрованого Селф
- Перехід від часткових до цілісних об’єктів у внутрішньому психічному світі
- Значення раннього досвіду взаємодії з первинним об’єкт
- Біонівська теорія
- Погляд Фреда Буша у сучасному психоаналізі
- Афективна нейронаукова теорія Яака Панксеппа
- Базові емоційні системи мозку як еволюційна основа психіки
- Сім первинних афективних систем
- Нейропсихоаналіз Марка Солмса:
- Інтеграція психоаналітичної теорії з сучасною нейронаукою
- Первинна роль афекту та Ід як основи свідомого досвіду
- Трансфер-фокусована психотерапія і теорія об'єктних стосунків
Ці теми - звернення до класичних теорій та перехід сучасних інтегративних поглядів дозволяє психотерапевтам формувати більш точне клінічне мислення. Це також допомагає в розумінні складних афективних процесів в клінічній роботі, дозволяє формулювати і обирати інтервенції, що відповідають терапевтичній задачі.
Публічна клінічна супервізія, під час якої було розглянуто новий клінічний випадок роботи з пацієнтом з нарцисичним розладом, який характеризувався симптомами у вигляді тривожно-депресивного стану, шопоголізму, вигоранням.
Окрему увагу було приділено скаргам пацієнтки на невдоволення роботою та власним життям загалом — тим запитам, з якими психотерапевти у своїй практиці стикаються надзвичайно часто.
Інтервенції Отто Кернберга у цьому блоці допомогли по-новому побачити клінічну картину, вийти за межі поверхневих скарг і дістатися до глибших внутрішніх конфліктів пацієнтки.
Отто Кернберг показав як за звичними формулюваннями про «незадоволеність життям» можуть приховуватися більш складні й глибокі внутрішні конфлікти.
Цей супервізійний блок дозволив зануритися у щоденну терапевтичну практику та знайти нові клінічні орієнтири там, де раніше виникало відчуття застою або браку розуміння.
Сесія запитань і відповідей, де учасники могли поставити свої питання Отто Кернбергу у живому часі.
Під час сесії ми розглянули питання:
- Чому деяким людям так важко терпіти заздрість? Деякі люди здаються здатними визнавати заздрість, не виявляючи особливої оборонної реакції, тоді як інші, здається, потребують знецінення або нападу на об'єкт заздрості. Чим пояснюються ці відмінності в терпимості і як вони пов'язані з організацією особистості або ранніми об'єктними стосунками?
- Як Ви ставитеся до теорії конструйованих емоцій Лізи Фельдман Баррет, яка описує емоції як конструйовані мозком і ставить під сумнів ідею вроджених базових емоцій?
- Як можна пояснити в контексті афектів алексітімію? (Нездатність розпізнавати-відчувати емоції)
- Як ви концептуалізуєте відмінності між тим, що зараз описується як особистісна патологія, та комплексний ПТСР на трьох рівнях:
1) Внутрішньопсихічна та структурна організація (наприклад, інтеграція ідентичності, об’єктні відносини, захисні операції).
2) Діагностична диференціація, особливо в тих випадках, коли є значна розвиткувальна травма та перетин симптомів.
3) Терапевтичні наслідки, включно з фокусом лікування, технікою та прогнозом.
Як би ви розрізняли, чи хронічна афективна дисрегуляція, реляційна нестабільність та порушення ідентичності відображають травматичний розлад чи рівень особистісної організації, і чи вважаєте ви комплексний ПТСР структурно відмінним від, таким, що перетинається з/чи таким, що підпадає під ширше поняття особистісної патології.
- Ви згадали про труднощі перекладу німецького терміна Das Ich. Англійською його передають як ego, однак Фройд мав на увазі self. Зараз self та ego іноді вживаються як синоніми, а іноді розрізняються. Чи використовуєте ви ці терміни як синоніми для однієї структури, чи все ж позначаєте ними різні поняття?
- Чи могли б Ви трохи більше розповісти про те, як терапевт може сприяти інтеграції розщепленого Селф на Ідеальний та Персекуторний?
- У моїх пацієнтів із нарцисичними рисами я часто спостерігаю стійке відчуття внутрішнього неспокою. Здається, ніби існує постійна потреба щось робити, досягати або здобувати, що робить для них дуже складним просто бути і переживати задоволення. Чи є це поширеним явищем у нарцисичній патології? Якщо так, то як ви концептуалізуєте цю динаміку і як би підходили до її клінічного опрацювання, щоб пацієнти могли розвивати більше відчуття задоволеності/наповненості?
- Чи може терапевт, що застосовує метод ТФП, лікувати чоловіка і дружину одночасно, тобто чи може пара мати одного і того ж терапевта, але відвідувати окремі сеанси для вирішення своїх внутрішньопсихічних проблем, чи це заборонено?
- та інші.
Питань було багато. Відповіді на деякі питання були, по суті, міні-лекціями, проте саме вони дали глибше розуміння теми та допомогли краще осмислити матеріал.
Ми щиро сподіваємося, що ця коротка підбірка ключових моментів Другого воркшопу надихне вас продовжувати відкривати нові грані психотерапії. Запрошуємо вас долучитися до нашої глибокої та сучасної програми:
Любов та Агресія: від норми до патології
Викладач - Отто Кернберг, MD
на якій ви не лише поглибите професійне розуміння агресії, любові, сексуальності та розвитку особистості, а й знайдете відповіді на запитання, які часто постають у ваших пацієнтів і, можливо, у вас самих — у власних стосунках та особистому житті.
З повагою,
Український інститут вивчення розладів особистості