Яка роль спільних цінностей у стосунках пари?

Наскільки важливим є особистий досвід терапевта у сфері сексуальності? Чи варто терапевту мати власний досвід у тих темах, з якими він працює?

Що є основною причиною нарцисичного розладу особистості і чи існує специфічна травма, що лежить у його основі?

Ці питання нерідко постають у клінічній роботі, адже вони пов’язані з базовими процесами афективної регуляції, побудови стосунків і розвитку сексуальності. Не дивно, що саме вони — разом з багатьма іншими — стали предметом глибокого обговорення з викладачем програми -  Отто Кернбергом, MD, у межах Першого воркшопу I Модуля річної навчальної програми «Любов та Агресія: від норми до патології».

Щоб повніше передати контекст та зміст цих дискусій, ми хочемо поділитися з вами найважливішими враженнями, отже:

15 листопада 2025 року пройшов Перший воркшоп I Модулю програми, присвячений біологічним детермінантам агресивної та еротичної поведінки.

Воркшоп був поділений на лекційну, практичну частину та сесію запитань та відповідей.

Лекційна частина модуля окреслила історичні та сучасні підходи до концептуалізації агресії та еротизму, закладаючи теоретичну основу для глибших клінічних обговорень.

У рамках лекційної частини учасники розглянули теми:

• теорія Фройда про лібідо та агресію як два базові потяги;
• сучасні дискусії навколо концепції потягу до смерті;
• нейробіологічні підходи до розуміння агресивної поведінки;
• агресія як біологічна функція та її місце у структурі психіки;
• три афективні системи негативного досвіду: агресія, втеча, паніка сепарації;
• афективні прояви агресії — лють, заздрощі, агресивні настрої, роздратування;
• три афективні системи позитивного досвіду: прив’язаність, еротизм і соціальні зв’язки;
• розвиток досвіду Селф і сприйняття інших;
• роль афектів у ранньому дитинстві та їхня інтеграція;
• антисоціальна структура особистості як найекстремальніше вираження агресії;
• зріла сексуальність: її структура та інтегративні компоненти;
• труднощі сексуального життя чоловіків і жінок;
• значення зрілості терапевта у роботі з сексуальністю пацієнта.

Вся лекційна частина охопила широкий спектр теорій — об'єднавши психоаналітичну теорію з нейробіологічними дослідженнями, дозволяючи побачити агресивні й еротичні імпульси як багатовимірні феномени, що мають одночасно біологічні, емоційні та міжособистісні виміри.

Цей воркшоп показав, як складно й багаторівнево переплітаються агресивні та еротичні імпульси у розвитку особистості та у психопатологічних конфліктах, та як ранні біологічні й афективні процеси формують подальшу здатність до любові, регулювання афектів і встановлення стійких стосунків.

Практична частина воркшопу - публічна супервізія, присвячена роботі з пацієнтом з дисоціативним розладом.

Випадок виявився показовим для розуміння того, як:

- в цілому працювати з пацієнтом з дисоціативним розладом

- важливо утримувати терапевтичну рамку навіть в ситуаціях, коли пацієнт демонструє різкі фрагментоване переживання власної ідентичності;

- дисоціативні механізми можуть переплітатися з агресивними імпульсами.

У заключній частині Першого воркшопу відбулася сесія запитань та відповідей, на якій Отто Кернберг відповів на питання учасників, що охопили широкий спектр теоретичних та клінічних тем, зокрема:

• Чому Отто Кернберг поділяє 7 афективних систем Панксеппа на позитивні, негативні та нейтральні, якщо афективний досвід кожного з цих потягів може бути як приємним, так і неприємним — залежно від того, чи йдеться про напруження через відхилення від гомеостазу чи про задоволення потреби та повернення до рівноваги?
•  Як, у межах уявлення про нерозривний зв’язок афекту з об’єктними стосунками, пояснюється первинна тривога, яку, за Кляйн, переживає немовля?
•  Чи можна вважати поліаморію та полігамію зрілою формою любові, якщо людина усвідомлює свою орієнтацію на поліаморію, полігамні тенденції та відкрито про це говорить?
• Як можна підвищити здатність до контролювання афектів?
• Яке ставлення має Отто Кернберг до того, що в деяких країнах держава регулює «правильну» сексуальність, запроваджуючи заборони на законодавчому рівні або через інформаційні кампанії?
• Як Отто Кернберг концептуалізує дисоціацію між системами любові та сексуальності? Як зазвичай відбувається терапія такої дисоціації?
• Чи нормально, що діти в Україні під час війни (8–10 років) хочуть спати з батьками? Чи може це негативно вплинути на їхнє подальше життя і як це регулювати?
• Чи справді TFP не застосовується до пацієнтів із психотичним рівнем особистісної організації? Якщо так, то як розуміти ситуацію, коли терапевт проводить оцінку стану пацієнта від сесії до сесії, враховуючи, що симптоми можуть змінюватися, а структура особистості зазвичай є стабільною?
• та інші питання.

Ми щиро сподіваємося, що ця коротка підбірка ключових моментів Першого воркшопу надихне вас продовжувати відкривати нове. Мабуть також за допомогою цієї глибокої та сучасної програми, у межах якої ви не лише поглибите професійне розуміння агресії, любові, сексуальності та розвитку особистості, а й знайдете відповіді на запитання, які часто постають у ваших пацієнтів і, можливо, у вас самих — у власних стосунках та особистому житті.

Реєстрація на Перший модуль програми ще  відкрита. Другий воркшоп І Модулю вже зовсім скоро!

‍

З повагою,

Український інститут вивчення розладів особистості

‍