Минулої суботи, 17 травня 2025 року відбувся другий воркшоп ІІІ Модуля річної програми навчання “Розлади особистості” Отто Кернберга.
Воркшоп був присвячений параноїдному розладу особистості - базовій темі, яка закладає розуміння всього межового рівня організації особистості.
Тезисно наведемо ключові моменти з цього воркшопу:
Весь воркшоп був поділений на 3 блоки, які включали в себе:
1. Теоретичну частину - 2 лекції загальною тривалістю 2 години 30 хвилин. Основні їх тезиси:
Перша лекція:
- Поняття та поширеність параноїдного розладу особистості
- Ключові ознаки параноїдної особистості
- Соціальне життя параноїдної особистості
- Тестування реальності параноїдної особистості як основа для диференціальної діагностики рівнів організації психіки
- Параноїдний розлад у сучасних класифікаторах ( у т.ч. DSM-5)
- Депресивно-мазохістичні, садо-мазохістичні та параноїдні особистості
- Параноїдна особистість і параноїдний психоз: сутність та ключові ознаки
- Диференційний діагноз параноїдної особистості з:
* нарцисичною особистістю
* синдромом злоякісного нарцисизму
* антисоціальною особистістю
- Специфічні синдроми параноїдної особистості (з клінічними прикладами):
- переслідування (сталкінг),
- еротоманія
- патологічні ревнощі.
- Роль психологічних тестів у підтвердженні психозу
- Культурна специфіка для параноїдної особистості. Клінічні приклади.
- Динаміка, лікування і прогноз для параноїдної особистості
- Погляд Фройда та Мелані Кляйн на паранойю
- Підходи до лікування параноїдної особистості. Клінічні приклади з практики Отто Кернберга
- Огляд методу Майкла Гарретта для лікування психозу
- та інше
Друга лекція:
- Заздрість:
- як частина нормальної агресивної афективної системи
- патологічна заздрість
- Ревнощі, як ускладнення параноїдної особистості: сутність та диференційні ознаки патологічних ревнощів. Клінічні приклади патологічних ревнощів.
- Садистична особистість за Майклом Стоуном. Її диференціація від параноїдної особистості
- Прогноз лікування параноїдної особистості
- Негативні прогностичні фактори, які можна виокремити на початку лікування або до того, як вирішити чи брати пацієнта в терапію
- Робота з параноїдними трансферами і спротивами
- та інше
Отто Кернберг надав учасникам воркшопу глибоке та чітке уявлення про параноїдну особистість, акцентуючи увагу на ключових ознаках, за якими її можно диференціювати від інших психопатологій, а клінічні приклади доповнили практичне розуміння параноїдного спектру.
2.Практичну частину - публічна клінічна супервізія загальною тривалістю 1 година 30 хвилин:
В чому сутність нудьги та знецінення, які ми можемо бачити у своїх пацієнтів? Чи пов’язані вони між собою? В чому сутність цих феноменів та про що вони свідчать?
Всі ці аспекти були взяті Отто Кернбергом для дослідження у супервізії.
На супервізії Отто Кернберг звернув увагу на роботу із нудьгою та знеціненням нарцисичного пацієнта, надав рекомендації щодо їх дослідження Доктор Кернберг надав глибокі інтервенції, які варто врахувати у роботі з таким терапевтичним випадком.
Друга частина у супервізії присвячена аналізу негативного трансферу пацієнта, який проявляється у сприйнятті терапевта як фігури, яка намагається йому зашкодити, викликає почуття зверхності над ним або глузування.
Отто Кернберг надав свої рекомендації по роботі з такими випадками та вказав на можливі відповіді на провокативні питання/твердження пацієнта у трансфері.
3. Сесію запитань та відповідей:
Ця частина воркшопу об'єднує найцікавіші та найрізноманітніші питання учасників і ґрунтовні відповіді Отто Кернберга, які він часто доповнює клінічними прикладами зі своєї понад 70-річної практики.
Цього разу учасники задали Отто Кернбергу наступні запитання:
- Ригідні параноїдні риси можуть бути присутніми у різних індивідів на межовому рівні. Як зрозуміти, що у індивіда параноїдний розлад, а не просто ригідні параноїдні риси характеру?
- Пацієнт який звернувся з страхом що його акаунти в соціальних мережах можуть в зламати, не виходить з дому два роки, говорить про тривогу нападу на себе. Але в той же час з ентузіазмом сприйняв пропозицію змінити психіатра та з легкістю переходить від одного терапевта до іншого. Чи можемо ми думати про те що пацієнт використовує симптом параної в якості того, щоб привернути до себе увагу. Тобто чи можемо со говорити про псевдо паранойю?
- Чи могли б ви поділитися своїм поглядом на етіологію параноїдного розладу?
- Ви вказали на те, що непривабливість - це негативний прогностичний фактор. Чи могли б ви детальніше розповісти про те, в якій мірі непривабливість вже є негативним прогностичним фактором?
- В літературі описано, що іноді ефективно використовувати терапевт-центровані інтерпретації (за John Steiner), що пропонують пацієнту можливість усвідомити внутрішню репрезентацію, яка не витримується пацієнтом в якості частини власного селф. Чи ефективно використовувати терапевт-центровані інтерпретації при роботі з негативним трансфером, наприклад, з пацієнтами з нарцисичним чи параноїдним розладом особистості?
- Яка основна небезпека або складність для терапевта на початку його кар'єри при роботі з кожним із розладів особистості? Яка найпоширеніша помилка початківця в кожному з випадків?
- Чи отримують як антисоціальна, так і садомазохістична особистість задоволення від завдання шкоди іншим? Як ми можемо розрізнити ці дві структури за допомогою структурного інтерв’ю?
- Чи в основі біполярного розладу можуть лежать внутрішні конфлікти чи це більш нейрофізіологічне явище?
- та інші питання
Питання по супервізії:
- ми бачимо, що пацієнт дуже знецінює свою дружину. Скажіть, чи можна розраховувати, що при опрацюванні знецінення дружина знову зможе стати привабливою в сприйнятті пацієнта? Або ці стосунки приречені і при опрацюванні знецінення тільки наступні сексуальні стосунки пацієнта можуть бути задовільними?
- Як працювати з нарцисичними захистами? Коли терапевт є найбільшим ворогом (як в випадку, представленому для супервізії), коли клієнт намагається знайти прийнятну відповідь для терапевта, а не вільні асоціації?
- та інші питання
Цього разу було надзвичайно багато питань, але це не завадило Отто Кернбергу надати глибокі та структуровані відповіді на кожне з них.
(c) Юлія Голопьорова,
Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії