Працюючи з пацієнтами з межовою організацією особистості, ми майже ніколи не маємо справи з «чистим» трансфером. За видимою поведінкою пацієнта приховується складна структура взаємин, у якій різні трансферні конфігурації нашаровуються, маскуються й постійно змінюють свою форму. Саме в цьому полі напруги розгортаються чотири базові хронічні трансферні парадигми в лікуванні пацієнтів із межовою організацією особистості: нарцисична, антисоціальна, параноїдна та депресивна. Будь-яка з цих базових трансферних парадигм може бути забарвлена всепроникними нарцисичними захистами, що надають підлеглому трансферу нарцисичного відтінку.

Розглянемо детально нарцисичний трансфер.

Нарцисичний трансфер характеризується нездатністю залежати від терапевта, несвідомим відкиданням його та більш-менш відкритим знеціненням терапевта з метою усунення його як значущого об’єкта — того, кого інакше довелося б боятися й кому довелося б заздрити.

Нарцисичні трансфери зазвичай є захистами проти поглиблення лежачого нижче параноїдного або депресивного трансферу.

У Трансфер-фокусованій психотерапії (ТФП) нарцисичні захисти розглядаються не як периферійний опір, а як центральний організуючий механізм трансферу. ТФП спрямована на послідовне виявлення, контейнування та інтерпретацію домінантних трансферних конфігурацій «тут і зараз», що дозволяє поступово дістатися до лежачих нижче, більш примітивних афективних станів і об’єктних стосунків.

Крайній нарцисичний трансфер може проявлятися або у формі інтенсивного знецінення терапевта, або, рідше, у формі поверхневої ідеалізації терапевта.

Пацієнт може ставитись до терапевта з настільки всепроникним знеціненням і байдужістю, що на поверхні може здаватися, ніби трансферу взагалі немає — начебто терапевт не є для пацієнта настільки значущим, щоб викликати будь-які почуття.

У ТФП така уявна «відсутність трансферу» розглядається як клінічно значущий феномен, що вимагає особливої уваги терапевта. Знецінення та байдужість у цьому випадку інтерпретуються як активні нарцисичні захисти, спрямовані на уникнення залежності, страху переслідування або депресивної втрати. Завдання терапевта полягає не в тому, щоб «пробити» ці захисти, а в тому, щоб зробити їх предметом спільного дослідження в межах трансферу.

У таких випадках нарцисичні захисти можуть бути інтерпретовані з метою виявлення лежачого нижче трансферу. В окремих випадках нарцисичні захисти зберігаються протягом місяців. Це відбувається при власне нарцисичному розладі особистості, який може варіювати за рівнем функціонування — від вищого до антисоціального. У таких випадках пріоритетним завданням є безперервний аналіз нарцисичних захистів.

Таким чином, нарцисичний трансфер у пацієнтів із межовою організацією особистості у ТФП є не перешкодою терапевтичному процесу, а радше ключем до розуміння глибинної структури їхніх об’єктних стосунків. Знецінення, ідеалізація та демонстративна автономність приховують інтенсивні афекти страху, заздрості та залежності, які стають доступними для опрацювання лише за умови систематичного аналізу трансферу. Саме послідовна робота з нарцисичними захистами відкриває можливість переходу від поверхневих взаємодій до глибшої психічної інтеграції.

‍

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії