Іноді ми з вами опиняємося в ситуації, яка збиває з орієнтирів: пацієнт говорить про жагу до близькості (з вами) — і водночас порушує межі; демонструє потяг — але цей потяг звучить як вимога; прагне контакту — і одночасно ніби руйнує саму можливість стосунку.

У такі моменти виникає відчуття, що ми маємо справу не просто з інтенсивними еротичними почуттями, а з чимось більш складним: Сексуальність тут ніби втрачає свою звичну функцію і починає працювати разом з Агресією — або навіть на її користь.

Це ставить перед нами ключове питання: що саме відбувається у терапевтичних стосунках і як зрозуміти ту динаміку, в якій потяг і ворожість не протистоять одне одному, а зливаються?

Саме в цьому полі ми зустрічаємося з феноменом еротизованого трансферу — як такої організації досвіду, в якій Сексуальність виявляється включеною у реалізацію Агресії.

У цьому контексті саме еротизований трансфер є більш специфічним, ніж ширше поняття еротичного трансферу: останній передбачає почуття любові, тоді як перший — появу любовних почуттів, що маскують інші афекти.

Важливо підкреслити, що, на відміну від еротичного трансферу, де переважають лібідинозні афекти, в еротизованому трансфері їхня подібність використовується на службі агресії. Саме тому, замість детального розгляду всіх форм трансферу, доцільно зосередитися на тих його варіантах, які є найбільш складними для терапевтичної роботи.

Отто Кернберг, MD, розглядає інтенсивний еротичний трансфер як частину несвідомих спроб пацієнта запобігти або навіть зруйнувати можливість стабільних позитивних стосунків із терапевтом.

Цікаво, що протилежності — любов і ненависть, лібідо й агресія — можуть здаватися такими, що зливаються в еротизованому трансфері.  Йдеться радше про таку організацію психічного досвіду, в якій одна частина розщепленого внутрішнього світу використовується на службі іншої. У більш зрілій психіці натомість існує здатність до амбівалентності та інтеграції лібідо й агресії.

У пацієнтів із межовою організацією особистості іноді спостерігається регресивна псевдоінтеграція: агресивна частина психіки привласнює елементи лібідинозної та використовує їх у руйнівних цілях. У такому випадку любов і сексуальне збудження можуть ставати засобом реалізації агресії, формуючи своєрідний синдром перверсії.

Еротизований трансфер вимагає від терапевта особливої чутливості до тих форм взаємодії, в яких Сексуальність і Агресія не лише співіснують, а функціонально переплітаються.

Робота з цим феноменом передбачає здатність витримувати інтенсивність переживань, зберігати рамку терапії та поступово допомагати пацієнту усвідомлювати і інтегрувати ці аспекти свого внутрішнього досвіду.

У Трансфер-фокусованій психотерапії (ТФП) ця робота здійснюється через систематичне дослідження того, як саме ця динаміка розгортається у стосунках із терапевтом «тут-і-зараз». Центральним є виявлення та інтерпретація активованих у трансфері діад об’єктних стосунків, у яких Сексуальність може виступати як носій або інструмент Агресії. Через прояснення, конфронтацію та інтерпретацію цих переживань у межах чітко витриманої терапевтичної рамки стає можливим поступове усвідомлення пацієнтом власних внутрішніх конфліктів, зменшення розщеплення та інтеграція протилежних афектів.

Саме через таку роботу відкривається можливість переходу від руйнівних форм взаємодії до більш інтегрованих і стабільних стосунків.

‍

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії

‍