Минулої неділі Український інститут вивчення розладів особистості провів тематичний семінар «Терапевтичний контракт: як домовленості про умови терапії визначають її ефективність». Його учасники здобули базову теоретичну та практичну підготовку щодо укладання терапевтичного контракту та створення ефективного альянсу між терапевтом та пацієнтом.
На основі розуміння процесу укладання контракту терапевт може оцінити чи досяг він з пацієнтом достатнього рівня згоди щоб перейти від завершення обговорення умов лікування безпосередньо до терапії.
Але як здійснити цей перехід?
Після спільного обговорення, прояснення умов та усвідомлення згоди за умовами терапевтичного контракту терапевт може запропонувати пацієнту щось на кшталт:
«Схоже, ми досягли достатнього розуміння щодо нашої спільної роботи, щоб розпочати її. Якщо у вас наразі немає додаткових запитань, давайте почнемо, як ми й домовлялися: розкажіть, що першим спадає вам на думку».
У процесі терапії може виникати необхідність знову повертатися до питань терапевтичного контракту, і діяти при цьому слід з такою ж уважністю, як і під час його укладання. Це може статися з двох причин:
1. З'являється нова проблема, яка не була представлена на момент початку лікування (наприклад, перший епізод нанесення собі порізів або вживання психоактивних речовин).
2. Пацієнт не дотримується умов, які були обговорені при укладанні контракту.
У першому випадку терапевт має приділити час обговоренню потреби у нових параметрах таким закликом:
«Оскільки перед нами постала ця нова проблема, нам варто обговорити, як вона впливає на нашу терапію та які умови доцільно додати, щоб впоратися з нею».
Друга проблема — порушення умов — є частою формою опору. В цьому випадку терапевт поєднує повторне встановлення параметрів лікування з інтерпретацією значення порушень контракту, які допустив пацієнт. Терапевту рекомендується дати пацієнту другий шанс і враховувати можливість того, що пацієнт провокує розігрування жорсткої, каральної об’єктної репрезентації…
У подібних ситуаціях терапевт попереджає пацієнта, що той створив умови, за яких лікуванню загрожує безпосередня небезпека. Повернувшись до початкових параметрів, пацієнт може відновити лікування і рухатися далі.
Однак повторне порушення контракту буде свідчити про небажання або нездатність пацієнта працювати в рамках цієї форми лікування і може призвести до того, що пацієнт буде направлений до іншого фахівця.
(c) Юлія Голопьорова,
Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії