Те, що завдає болю, може водночас ставати джерелом сексуального збудження.
Біль та Агресія не завжди існують по той бік задоволення: вони можуть включатися в сексуальне переживання, набувати еротичного значення і навіть посилювати збудження.
Саме зв’язок між Болем, Агресією та Сексуальним збудженням є важливим для розуміння того, як Отто Кернберг, доктор медичних наук, концептуалізує садомазохізм. Водночас він розглядає садомазохістичні елементи не лише в контексті перверсій, а в широкому спектрі сексуального функціонування — від нормальної сексуальності до тяжких форм патології.
Отто Кернберг у статті Sadomasochism, Sexual Excitement, and Perversion (1991), опублікованій у Journal of the American Psychoanalytic Association, пише:
« Садомазохізм, на мою думку, починається з потенціалу до еротичного мазохізму — сексуального збудження, пов’язаного з болем, — в осіб обох статей і становить дуже ранню здатність істотним чином пов’язувати Агресію з лібідинальними елементами Сексуального збудження, прокладаючи таким чином шлях до всього спектра садомазохізму на всіх рівнях розвитку та патології.
З огляду на клінічний досвід видається обґрунтованим припустити, що переживання сильного болю може посилювати прив’язаність до репрезентації того, хто завдає болю, і спричиняти як трансформацію пережитого болю в дуже ранні форми Агресії, так і різні ступені еротизації цього болісного досвіду та його агресивних елементів. Сексуальність наче має однією зі своїх функцій нейтралізацію Агресії шляхом включення її в саму тканину сексуального збудження.
Несвідома ідентифікація з агресором, пов’язана з еротизацією болю, сприяє сексуалізації примітивної всемогутності, примітивній конденсації Любові й ненависті, яка може розвиватися в кількох напрямках. Глибоке сексуальне збудження та задоволення, що виникають унаслідок вираження садомазохістичних імпульсів у контексті сексуально задовільних стосунків, вказують на фундаментальну потребу інтегрувати Любов і ненависть, водночас забезпечуючи домінування Любові.
У цьому сенсі сексуальне збудження можна розглядати як базовий афект, що дає змогу подолати примітивне розщеплення Любові й ненависті та витримувати амбівалентність. Ненависть, можна сказати, «залучається» Любов’ю.
Як протилежний бік цього прогресивного розвитку, за вкрай патологічних обставин люблячі, ніжні аспекти сексуального збудження можуть бути рекрутовані агресивними елементами, що веде до перверсності — злоякісного залучення Любові на службу Агресії ».
Отже, питання еротизації болю — це не лише питання про те, ЩО може викликати Сексуальне збудження.
Це питання про те, ЯК психіка пов’язує Біль, Агресію, Сексуальне збудження, Любов і Ненависть — І як з одних і тих самих афективних елементів можуть формувати такі різні психологічні констеляції — від садо-мазохістичних елементів у сексуальному житті закоханої пари до ситуації, коли єдиною формою задоволення стає або садизм, або мазохізм, і задоволення настає не внаслідок кохання, а внаслідок агресивної розрядки.
(c) Юлія Голопьорова,
Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії