Чому успіх коханої людини іноді приносить не радість і гордість, а роздратування, завуальоване знецінення, несвідому заздрість?

Це питання Отто Кернберг вважає одним із ключових для розуміння конкуренції в інтимних стосунках.

На думку Отто Кернберга:

“зріла любов передбачає здатність переживати розвиток, успіх і психологічну окремість партнера без втрати власної психічної рівноваги. Вона ґрунтується на інтеграції любові й агресії, толерантності до амбівалентності, зрілій ідеалізації та здатності отримувати задоволення не лише від власного розвитку, а й від розвитку Іншого. Саме тому успіх партнера не переживається як загроза власному Я, а стає джерелом спільної радості”. (Otto Kernberg, Love Relations: Normality and Pathology, 1995). 

Коли ж така інтеграція не формується, досягнення партнера починають активувати значно глибші психічні конфлікти. Професійне визнання, кар'єрне зростання, авторитет серед колег або навіть успішні стосунки з дітьми можуть несвідомо переживатися як підтвердження власної меншовартості, поразки чи втрати винятковості.

Саме тоді партнер перестає бути лише об'єктом любові.

Він стає суперником.

За Отто Кернбергом, конкуренція в парі нерідко відображає активацію ранніх едіпових конфліктів, у яких любов до об'єкта від самого початку поєднується із суперництвом, заздрістю та агресивними імпульсами. Якщо ці конфлікти не інтегруються в процесі розвитку особистості, вони продовжують організовувати інтимні стосунки вже в дорослому житті.

У клінічній практиці ми нерідко спостерігаємо пари, у яких після професійного успіху одного з партнерів різко зростає кількість конфліктів. Інколи це проявляється у постійній критиці, знеціненні досягнень або прихованому саботажі. В інших випадках — у втраті сексуального бажання, емоційному віддаленні чи хронічній боротьбі за те, чия думка є важливішою, чия кар'єра — успішнішою, а чий внесок у сімейне життя — значущішим.

На думку Кернберга, за цими проявами часто стоїть нарцисична заздрість. Вона виникає тоді, коли досягнення Іншого більше не переживається як цінність любовного об'єкта, а стає нарцисичною загрозою для власної самооцінки. У такому разі психіка прагне не інтегрувати успіх партнера, а знецінити його, щоб відновити внутрішню рівновагу.

Кернберг підкреслює, що здатність щиро захоплюватися партнером без переживання приниження власної цінності є одним із показників зрілої сексуальної любові. Вона можлива лише тоді, коли лібідинально та агресивно навантажені репрезентації Селф і Об'єкта інтегруються в цілісну систему внутрішніх об'єктних стосунків. Саме ця інтеграція дозволяє одночасно любити Іншого, конкурувати з ним у реальному житті та не перетворювати суперництво на боротьбу за психологічне виживання.

Саме тому конкуренція в парі для психотерапевта часто стає проявом нарцисичної організації особистості, патології агресії, едіпової динаміки та недостатньої інтеграції любові й агресії.

‍

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії