У клінічній практиці труднощі з відвертістю можуть проявлятися по-різному: пацієнт приховує власні слабкості, не говорить про потребу в підтримці, уникає розмов про сексуальні бажання або роками зберігає таємницю, яка потенційно може зруйнувати стосунки.

Що стоїть за цією неможливістю бути відкритим з Іншим? І чи здатен пацієнт довіряти Любові партнера, коли відкриває йому те, що може викликати розчарування, біль або відторгнення?

У своїй статті Limitations to the Capacity to Love (2011) Отто Кернберг зазначає, що :

“Базова довіра передбачає внутрішню безпеку, що ґрунтується на можливості покладатися на люблячий материнський інтроєкт, навіть коли едіпальна провина ускладнює це глибоке відчуття безпечної прив’язаності. Без цього така базова довіра залишається крихкою.

Здатність бути відкритим і чесним, звісно, має бути взаємною, щоб обидва партнери могли вільно розкриватися один перед одним і таким чином спонукати одне одного сприяти їхньому розвитку — як окремих особистостей і як пари”.

У терапії це може привертати увагу до того, що саме пацієнт не наважується показати партнеру — і якої реакції очікує у відповідь: осуду, покарання, відкидання чи втрати любові.

Окрему увагу Отто Кернберг приділяє питанню невірності, зазначаючи, що: 

“Чесність може стати одним із головних випробувань любовних стосунків. Особливого значення набуває питання невірності, яка завжди становить серйозну загрозу любовним стосункам, оскільки свідчить про глибокий конфлікт принаймні в одного з партнерів. Чесність щодо стосунків із третьою особою створює серйозне випробування для довіри до розуміння, толерантності та здатності Іншого до справжнього прощення”.

Але чи здатен пацієнт відкрити Іншому правду, яка завдасть болю, не маючи жодної гарантії, що його зрозуміють, пробачать або що самі стосунки збережуться? 

За Отто Кернбергом:

“Здатність відкрито визнати поведінку, яка завдала болю Іншому, прийняти власну відповідальність і чесно про це говорити, довіряючи доброзичливості Іншого (хоча неможливо бути впевненим у його розумінні та прощенні), відображає відданість чесності, яка ставиться вище за впевненість у збереженні стосунків, і є проявом такої базової довіри. Це може стати одним із головних випробувань здатності любовних стосунків зберегтися”.

‍

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії