«Я люблю дружину. Проте я маю й інші стосунки...»

«Я люблю дружину. Проте я маю й інші стосунки...» 

Подібні історії нерідко зустрічаються в нашій клінічній практиці. Ззовні вони можуть виглядати як наслідок недостатньої відповідальності, морального вибору або нездатності завершити стосунки. 

Проте з погляду Отто Кернберга любовні трикутники та подружня невірність часто відображають значно глибші внутрішньопсихічні конфлікти.

Отто Кернберг підкреслює, що здатність поєднувати любов, сексуальне бажання та довготривалу прихильність є одним із найважливіших досягнень зрілої особистості. Саме тому труднощі в цій сфері нерідко пов'язані не лише з проблемами у стосунках, а й з особливостями внутрішнього світу людини.

У своїх роботах про любовні стосунки Кернберг неодноразово наголошує, що сексуальна пристрасть формується не поза едіповим конфліктом, а значною мірою завдяки йому. Любов майже завжди включає елемент бажання бути обраним серед інших, конкуренцію за любов об'єкта та здатність витримувати існування третього.

Саме тому тема тріангуляції займає центральне місце у розумінні любовних стосунків. За Отто Кернбергом здатність витримувати реальність того, що кохана людина має власний внутрішній світ, інші прив'язаності та незалежні бажання, є важливою умовою зрілої любові.

Коли ця здатність порушується, можуть активізуватися едіпові конфлікти, нарцисична заздрість та несвідома конкуренція. Тоді любовний трикутник стає не випадковістю, а способом організації стосунків.

Отто Кернберг звертає особливу увагу на те, що за багатьма випадками хронічної невірності стоїть не надлишок любові до кількох людей, а труднощі інтеграції любові та сексуального бажання в межах одних стосунків. У таких випадках людина може несвідомо розщеплювати ніжність і сексуальність, близькість і пристрасть, створюючи окремі стосунки для реалізації різних аспектів свого емоційного життя.

Не менш важливу роль, на думку Кернберга, відіграє нарцисична заздрість. Коли партнерська пара сприймається як джерело особливого задоволення, близькості або щастя, заздрість може породжувати несвідому потребу порушити цей зв'язок або зайняти місце третього. Саме тому любовні трикутники нерідко підтримуються не лише любов'ю, але й агресією, конкуренцією та заздрістю.

Кернберг також підкреслює значення патології Супер-его у любовних стосунках. Надмірно жорсткі моральні заборони можуть пригнічувати сексуальність і спонтанність, тоді як недостатньо інтегроване Супер-его може сприяти повторюваним порушенням домовленостей та нездатності брати відповідальність за наслідки власних рішень.

На думку Отто Кернберга, зріла любов передбачає здатність одночасно переживати сексуальне бажання, ніжність, вдячність, агресію та амбівалентність щодо одного й того самого об'єкта. Саме інтеграція любові та агресії, а не їх розщеплення, створює основу для стабільних і глибоких партнерських стосунків.

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії