Як закохується нарцисична особистість?

Отто Кернберг, доктор медичних наук, у своїй статті Limitations to the Capacity to Love (2011)зазначає:

“У стані закохування ми очікуємо побачити певний ступінь ідеалізації Іншого, захоплення фізичними, сексуальними та особистісними рисами партнера, інтерес до системи цінностей Іншого та повагу до неї, а також інтенсивне прагнення сексуальної близькості, емоційної близькості й взаєморозуміння щодо спільних способів переживати світ і взаємодіяти з ним. Це пристрасне переживання.

Це різко контрастує з типовим для нарцисичних пацієнтів «ринковим аналізом» переваг і недоліків потенційних партнерів; із тривожною ідеалізацією об’єкта Любові в мазохістичних пацієнтів, що супроводжується фантазією про те, що відкидання означатиме значне знецінення їх самих; а також зі сповненою страху зосередженістю параноїдних пацієнтів на тому, щоб із ними не поводилися погано й не обманювали їх.

На думку Отто Кернберга, відсутність здатності закохуватися є характерним симптомом тяжкої нарцисичної патології особистості; нездатність закохуватися є важливим діагностичним маркером.

З часом початкова ідеалізація, властива закохуванню, неминуче змінюється усвідомленням певних недоліків Іншого та самих стосунків, а також нових аспектів взаємодії, які необхідно інтегрувати в образ Іншого — як хороших, так і поганих.

Накопичення досвіду, що приносить задоволення, інтенсивних моментів спільного життя, які збагачують стосунки в сексуальній та емоційній сферах, а також у сфері цінностей, водночас сприяючи формуванню глибокого почуття вдячності за отриману любов і любов, на яку було дано відповідь, породжує відчуття власної цінності та емоційного багатства, що походять зі стосунків. Це веде до трансформації закохування у стан любові, тобто у стабільні любовні стосунки.

Характер ідеалізації об’єкта Любові з часом змінюється. Проте, нарцисичні пацієнти через труднощі у встановленні глибоких об’єктних стосунків часто демонструють тенденцію до повторюваних, швидкоплинних станів закохування або «захоплень». Вони мають значні труднощі з підтриманням стабільних любовних стосунків.

Несвідома заздрість до сексуального партнера, захистом від якої стає процес невпинного знецінення, є провідною динамікою в таких випадках ”.

Для психотерапевта дослідження цієї динаміки дозволяє вийти за межі самої скарги пацієнта на труднощі в любовному чи сексуальному житті й побачити якість об’єктних стосунків, характер ідеалізації та знецінення, здатність витримувати залежність від Іншого, а також роль несвідомої заздрості в сексуальних і любовних стосунках.

‍

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії