«Хто головний у стосунках?»

Нерідко саме навколо цієї теми роками точиться прихована боротьба за владу, вплив і визнання.

Один із партнерів прагне контролювати важливі рішення. Інший — відстоює свою незалежність. Конфлікти виникають через кар'єру, фінанси, виховання дітей, через розподіл обовʼязків, через розподіл того, хто в парі має більше прав,  або навіть через те, чия думка має більшу вагу.

На думку Отто Кернберга, подібна боротьба за домінування в парі нерідко є проявом значно глибших внутрішніх конфліктів.

У своїх працях Кернберг розглядає любовні стосунки як простір, у якому активізуються несвідомі об'єктні стосунки, що сформувалися ще в ранньому дитинстві. Саме тому партнер може переживатися не лише як об'єкт любові, а й як суперник, від якого починає залежати переживання власної цінності, безпеки та психологічної переваги.

У таких стосунках прагнення до взаємності поступово поступається місцем боротьбі за контроль, визнання та домінування. Успіх партнера може переживатися як власна поразка, а близькість — як загроза автономії або власній самооцінці.

На думку Кернберга, зрілі любовні стосунки можливі лише тоді, коли людина здатна інтегрувати любов і агресію щодо однієї й тієї самої людини, витримувати амбівалентність і відмовитися від потреби перемагати партнера задля підтримання власного почуття цінності.

Боротьба за владу в парі нерідко є лише одним із проявів глибших внутрішніх конфліктів, пов'язаних з едіповою динамікою, сексуальною мораллю та несвідомими заборонами.

‍

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії