‍Які паралелі можна провести між Адольфом Гітлером та Дональдом Трампом, якщо розглядати їх не лише як політичних діячів, а як носіїв певних особистісних структур, мотивацій та патернів поведінки, добре відомих із психотерапевтичної практики?

Відповідь на це питання дав всесвітньо відомий психоаналітик та психіатр, автор концепії злоякісного нарцисизму Отто Кернберґ у своєму інтерв’ю “Psychologie der Massen. Am Ende hat Trump Angst vor Putin” німецькому журналу Spiegel від 23.11.2025.

Отто Кернберг, 1928 року народження, родом з Відня. Його історія дитинства - це історія відваги та виживання, оскільки його родина має єврейське походження і в період окупації Німеччини, розуміючи небезпеку для власного життя, була змушена емігрувати до Чилі. Це важливе рішення стало для нього доленосним, оскільки всі їхні родичі, які залишились у Відні, загинули в концентраційних таборах. Після еміграції до Чилі Отто Кернберґ у 1961 році переїхав до США, де продовжив наукову й клінічну діяльність.

Сьогодні, вже як громадянин США, Отто Кернберґ, дивлячись кадри, на яких людей, яких мають депортувати з країни, силоміць відривають від їхніх родин під час арешту, інтерпретує ці події крізь призму власного досвіду пережитої травми та професійного розуміння того, як політичні рішення можуть відтворювати психологічні механізми приниження, виключення та дегуманізації. Для нього такі сцени не є лише проявом жорсткої міграційної політики — вони актуалізують знайомі патерни групової динаміки та лідерської поведінки, які він колись спостерігав у тоталітарному середовищі і які, на його думку, знову проявляються в сучасному політичному контексті США.

За словами Отто Кернберґа: «Те, що Трамп використовує такі методи, мене не шокує. Від нього я нічого іншого й не очікую. Шокує радше відсутність належної реакції на це. Чому така боязкість серед політиків-демократів? Адже Трамп відкрито заявляє — він президент не всіх американців, а лише республіканців, і підзвітний лише одній партії. Саме це й характеризує диктатури.»

Із особистих спогадів Отто Кернберґа: Пам’ятаю момент, коли нас вигнали з державної школи. Раптом стало зрозуміло — ми більше не частина цього суспільства. Більше не було дружби між єврейськими та неєврейськими дітьми, ніякого звичайного спілкування. Скрізь на табличках й вивісках було написано: «Євреям і собакам вхід заборонено». Я й досі бачу їх перед очима на лавках біля Віденського Фольксґартену (громадського парку), де я жив.

У цьому контексті постає питання:

Чи нинішня поведінка Дональда Трампа дозволяє провести паралель між ним та Адольфом Гітлером?

За словами Отто Кернберґа: “Так. Але, звісно, між ними є й відмінності.

Гітлер з самого початку наказував вбивати людей, яких оголошував ворогами. Він завжди діяв послідовно — зокрема в тому, яким чином і якими способами він домагався свого. Але він також не терпів критики — коли хтось намагався його критикувати, він миттєво лютився і розривав усі стосунки з цією людиною.

Дональд Трамп має більш дитячу, іноді навіть ігрову манеру. Він непослідовний: робить грандіозні обіцянки, але здебільшого не доводить справу до кінця. Але дещо він усе-таки вміє — він інтуїтивно відчуває бажання людей і перетворює їх на гасла. Пам'ятаєте, як він казав, що зможе закінчити війну між Росією та Україною за один день?

Він, очевидно, прагне того, щоб його прихильники любили його, але водночас поводиться так, що численні інші люди виступають проти нього.

Я не можу ставити психіатричний діагноз людині, якщо особисто її не обстежив. Тому я не знаю, чи страждає Трамп на злоякісний нарцисизм у клінічному сенсі. Можливо, у своєму особистому житті він поводиться набагато розсудливіше та пристойніше, ніж на публіці – хоча я в це не вірю.

Але як політик, він безумовно демонструє риси злоякісного нарцисизму, якого живить те, що суспільство може боятися його.  Проте, перед тими, хто має таку саму могутність, Дональд Трамп сам відчуває страх — як у випадку з Путіним. Трамп міг би змусити Путіна зупинити війну, надавши Україні більш потужну зброю. Але він цього не зробив. Натомість він виголошує смішні, дитячі заяви про те, наскільки він розчарований у Путіні, і демонструє силу проти маленьких країн, як-от Венесуела й Колумбія, зображаючи «великого чоловіка»”.

На питання журналіста: Як протистояти політикам на кшталт Трампа?

Отто Кернберґ відповів: Сильною, послідовною опозицією, яка спирається на принципи демократичного лібералізму. Я маю на увазі таку позицію, яку продемонстрували мужні люди на кшталт Олексія Навального в Росії, який поплатився власним життям за критику Путіна та його режиму, або вчинок інтелектуала, як-от історика Тімоті Снайдера, який на знак протесту покинув Єльський університет. Тоді як політики-демократи, як-от губернатори Джош Шапіро в Пенсильванії чи Ґевін Ньюсом у Каліфорнії, не займають достатньо рішучої позиції проти Трампа. Здається, що вони його бояться.»

Ми – Український інститут вивчення розладів особистості, розглядаючи інтерпретації Отто Кернберґа, можемо зробити висновок, що проведення паралелей між постатями Адольфа Гітлера та Дональда Трампа ґрунтується передусім на аналізі їхніх психологічних характеристик та стилів політичного лідерства, а не на прямому історичному порівнянні. Кернберґ звертає нашу увагу на низку рис, притаманних обом лідерам у різних формах, зокрема нетерпимість до критики, тенденцію до поляризації, використання групових емоцій як засобу мобілізації та схильність до персоналізації політичного конфлікту. Попри суттєві відмінності контекстів і масштабів, порівняння цих особистісних структур дозволяє виявити механізми, які сприяють формуванню авторитарних тенденцій у різних типах політичних систем.

Таким чином, аналітична цінність поглядів Кернберґа полягає у можливості застосувати психологічні моделі для глибшого розуміння динаміки сучасного політичного лідерства та причин його суспільної підтримки.

Щоб навчитися проводити такий аналіз як у своїй клінічній практиці, так і в особистому житті, запрошуємо вас доєднатися до нашої програми навчання:

Любов та Агресія: від норми до патології

Викладач – Отто Кернберґ, MD

в рамках якої ми матимемо можливість докладніше обговорити ці процеси. Зокрема те, як агресія проявляється в групах і організаціях, як вона формує політичні рухи та що відбувається з суспільством, коли лідери користуються емоціями людей для мобілізації та контролю. Ці теми дають змогу краще зрозуміти не лише окремих політиків, а й ширший контекст — те, як психологічні механізми можуть впливати на цілі спільноти.

Матеріал підготовлено на основі інтервʼю Отто Кернберґа “Psychologie der Massen. Am Ende hat Trump Angst vor Putin” в німецькому журналі Spiegel від 23.11.2025. Повний текст доступний за посиланням: https://www.spiegel.de/wissenschaft/

‍

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії