Любов завжди була однією з центральних тем у культурі та суспільній думці.

Але чи справді ми розуміємо, що стоїть за цим почуттям, чому одні стосунки міцніють, а інші руйнуються?

Відповіді на ці питання спробував знайти Отто Кернберг, доктор медичних наук, психіатр, психоаналітик, психотерапевт. Саме доктор Кернберг у своїх наукових дослідженнях зумів показати, які приховані сили керують любовними зв’язками й чому без розуміння цих сил неможливо говорити про любов по-справжньому глибоко.

В більшості наукових робіт сексуальна реакція розглядається з точки зору біології, і лише в деяких про неї говорять як про суб’єктивне переживання.

Досліджуючи в роботі з пацієнтами цей суб’єктивний аспект Отто Кернберг виявив, що має справу з несвідомими фантазіями, витоки яких лежать у інфантильній сексуальності, – у повній відповідності з точкою зору Фройда.

З клінічного досвіду стало зрозуміло, що шляхом взаємної проєктивної ідентифікації пара «відтворює» свої минулі «сценарії» (несвідомі переживання й фантазії) у своїх стосунках і що фантазійні та реальні взаємні «домагання», які походять із інфантильного Супер-Его та пов’язаного з ним Я-ідеалу, чинять надзвичайно сильний вплив на життя пари.

Отто Кернберг помітив, що майже неможливо передбачити долю любовних стосунків і шлюбу на основі особливостей психопатології пацієнта. Часом різні форми й ступені психопатології у партнерів сприяють їхній сумісності; в інших випадках відмінності можуть стати причиною несумісності.

 «Що тримає пару разом?» чи «Що руйнує стосунки?» - ці питання стали поштовхом для Отто Кернберга до вивчення динаміки, що стоїть за розвитком стосунків пари, які ми можемо спостерігати. Вихідними даними для Отто Кернберга стало лікування пацієнтів за допомогою психоаналізу й психоаналітичної терапії, спостереження та лікування пар, які страждають від подружніх конфліктів, і особливо лонгітюдне вивчення пар крізь призму психоаналізу та індивідуальної психоаналітичної психотерапії.

Отто Кернберг визначив, що неможливо досліджувати зміни в любовних стосунках без вивчення змін агресивних станів як у парі, так і в окремих індивідів. Агресивні аспекти еротичних стосунків пари виявляються важливими в усіх інтимних сексуальних взаєминах.

Доктор Кернберг виявив, що агресивні компоненти універсальної амбівалентності близьких об’єктних стосунків не менш важливі, так само як агресивні аспекти тиску Супер-Его, які звільняються в інтимному житті пари. Психоаналітична теорія об’єктних стосунків полегшує вивчення динаміки поєднання внутрішньопсихічних конфліктів і міжособистісних стосунків, взаємного впливу пари та соціальної групи, що її оточує, а також проявів любові й агресії в усіх цих сферах.

Знання того, яким складним чином любов і агресія зливаються й взаємодіють у житті пари  проливає світло на механізми, за допомогою яких любов може інтегрувати й нейтралізовувати агресію та за певних обставин здобувати над нею верх.

‍

(c) Юлія Голопьорова,

Українська асоціація Трансфер-фокусованої психотерапії

‍